Поміж хмар

Чарівна світобудова. Сеттинг одночасно нагадує потойбіччя й живі мрії. Ніби Сон та Смерть зустрілися й породили щось сумісне. А ще він відчувається живим та самобутнім, хоча й не зрозумілим. Пройшов ще не на всі кінцівки, тому не знаю, чи мало там пояснень по світобудові, чи добра кількість.

Сюжет у вас наповнений цікавими лаконічними персонажами. В них немає зайвої води. Вони говорять тільки те, що їм логічно казати, а не працюють в якості авторського рупору.

Намальовано у вас вище всяких похвал. Одна з самих красивих картинок на цьому джемі.

Музика теж чудова. Але я грав трішки в режимі "потоку", тому не усвідомлював її й не оцінював її безпосередньо у грі. Прийшлося запустити після проходження і тільки слухати.

«Але врешті решт всі ми опиняємося тут …». Саме з цими думками ми розпочинаємо нашу подорож у світі, дивному світі, де блискітки-зірки розсипаються на небесно твердій оксамитовій ночі, неначе як на зачарованій пелені. З місця або ж стану, що символізує накопичені за життя невирішені, загублені або невиразні індивідуальні історії, ідеї, спогади чи емоції. Ми разом з персонажем занурюємося у цей унікальний світ. Це відчуття дива і таємниці, що пронизує означені початкові рядки, незабаром виливається в захоплюючій метафоричній подорожі, де кожен образ, кожна хмаринка має своє власне значення. Гра «Поміж хмар» має ряд унікальних кінцівок, які розкривають багатогранність цього світу, тож, раджу Вам витрати час на те, щоб дослідити їх усі. У Вас обов’язково залишатимуться філософські запитання, і це… Напевно, найкраще, що Вам може подарувати будь-яка гра. Гра, що представлена у таких приємних пастельних тонах є досить оманливою на перший погляд, бо вона не є простою подорожжю по хмаринкам... Так, як вже опосердковано була зачеплена візуальна складова, то варто доповнити, що Вона є казково-фантастичною, напевно, кращих слів підібрати не зможу, фонові зображення дуже яскраво доповнюють текст та буквально втягують гравця у цей світ. А персонажі… Персонажів, хоч і не багато, але кожен з них наділений своєю порцією таємничості і виразності характеру. Звуковій супровід створює потужну динаміку в кульмінаційних сценах, я б сказав навіть таку, що рухає сюжет поперед тексту, як … тягне героїв услід за собою у хмарні глибини. Мені це навіяло теплі спогади з дитячого мультфільму «Планета скарбів» (2002), за що Вам мій певний персональний респект, хоч то і моя власна інтерпретація цих кадрів). Наостанок хочу відмітити, що Ваші, як гравця, вибори досить сильно впливають на сюжет, хоч вони і здаються суто абстрактними. В цьому є свій певний шарм) З рекомендацій, напевно, тільки додаткова вичитка, особливо у наймасштабнішому фіналі, там є певні одруківки (по типу «на нарешті на», «тримати», хоч по контексту здається «триматися», «образи, асоціацію» тощо), їх зовсім небагато і на сприйняття історії вони не мають значного впливу. Елементи з відгуку Dahuanna про стилістику мають місце бути. Я ще менший сноб, тому намагаюсь більше прослідковувати ідею тексту, ніж те, як він написаний, тож просто розвивайтеся, аналізуйте, робіть висновки і все у Вас буде на тисячу зірочок. Що ж, залишаючи цей світ з позитивними емоціями, хочу подякувати Вам за Вашу творчість та побажати подальших успіхів. Дякую.

Ого…це був дивний досвід. Наче взяли декілька фрагментів з різних історій і з’єднали в одну: однаковими персонажами й візуалом.

До речі, візуальна частина капець яка приємненька для споглядання. сиділа ото і роздивлялася (обрала хмаринку у вигляді котика побачити). \а ще у мандрівника кумедна маска з вушками..хе-хе\

Музика, як на мене, інколи була драматичнішою за текст…вона відповідала подіям, але текст їх описував якось більш відсторонено-описово.

Дякую за гру..успіхів із майбутніми проєктами!

Надзвичайно красива гра, ніжна та мила, за структурою конфлікту (він дуже згладжений) нагадує жанр японського аніме/манги Iyashikey (з яп. 癒し系  - той, що зцілює) і Intermezzo Коцюбинського. Захопливі описи краєвидів, красивющі фони, ідеальна як на мене музика, приємні персонажі, з якими було добре проводити час. Лор дуже незвичайний, але поданий ненав'язливо, не травмує купою деталей. Ще хочу сказати, що вам вдалося заінтригувати мене дивною місциною, де все відбувається, і мені дуже шкода, що так багато питань з'явилися й залишилися без відповіді. Наче подивилася одну-єдиину серію з Майстра Муші, і майже не зрозуміла що до чого. Або пережила яскравий сон (як би я хотіла туди повернутися і додивитися закінчення, або бодай трохи ще там погостювати)) Це не недолік, гадаю, що це особливість цієї гри, і можливо, через це вона й запам'ятається багатьом з ваших гравців.

Але трохи недоліків: маленький і можливо це взагалі не недолік, і великий, який вплинув на враження від гри.
Перше, що вважаю недоліком... І на це прошу не ображатися та якщо вам не відгукається, взагалі не звертати уваги, бо може я трохи старпьор, який надто любить класику з її катарсисами) Нажаль історія не виглядає захопливою. Немає арок персонажів, немає такого, щоб в одній сцені повісили рушницю, а в іншій вона вистрілила (хоча у вас багато таких рушниць, але жодна не вистрілює), в нашого ігрового персонажа немає цілі. Це все НЕ обов'язково, але саме це робить історії захопливими, змушує їх виглядати послідовними, дає гравцю/читачу почуття цілісності.
І другий недолік - насправді великий. Було важко читати через граматичні, синтаксичні, але головне, стилістичні помилки. Я стараюся не бути занудою, але тут їх було справді багато. Граматика - так, трохи впливає. Але граматика навіть не має такого значення, коли читає не сноб)) Досвід від гри руйнують непрофесійні описи. Наче автор бачить у своїй уяві щоь дуже захопливе, але не може знайти слів. Часто зустрічається фраза: "Якби (хтось) був (кимось іншим), він би (опис що б він тоді зробив. Але він не міг". Іноді буває, що якесь формулювання западає в душу і хочеться його всюди тулити, але тоді воно часто виглядає недоречно. Я бачу класний поетичний стиль, але щоб він спрацював наповну, автору треба ще розвиватися.
Сподіваюся, цей відгук вас не образить, і хочу зазначити, я про це написала саме тому, що мені дуже сподобалася гра. Було б не чесно про це мовчати. Попри все це, гра у вас зроблена з любов'ю. Задум дуже сміливий і вам вдалося це реалізувати майже на 100%. Тому гра заслуговує високих оцінок. Бажаю команді нахтнення, працьовитості та класних ідей у наступних проектах!

Дякую за гру!

Нажаль, не зміг знайти всіх чотирьох кінцівок, тому писатиму відгук на основі побаченої однієї. 

Дуже вразив арт, чудово передає відчуття зибкості перебування в хмарах. Чудова робота з композицією сцени, кольорами, деталями. Спрайти персонажів теж приємно вразили: дуже цікавий дизайн, якісна відмальовка.

Сама історія - дивна і ефемерна, майже як та хмаринка, що тане у небі, щойно ти почав бачити в ній натяки на якусь впізнавану форму. Декілька разів з самого початку оповідання гра викликала в мені певні асоціації та очикування, але щоразу йшла іншим напрямком, наче забуваючи всю роботу, що була пророблена до цього. Не хочу сказати, що це погано, але як і у випадку з мінливою хмаринкою, з кожною метаморфозою сюжету я відчував суміш розгубленості, зацікавленості і фрустрації.

Мушу визнати, що часто сприйняттю оповіді заважали стилістичні та синтаксичні помилки у тексті. Нажаль, він вийшов досить сирим і йому явно не завадила б додаткова редакційна робота.